МОЛОДА НАЦІЯ. Спецвипуск (53): Суспільство й ідеологія: історія та сучасність. 2015, 200 с.

Ціна: 25,00 грн.

ISBN 978-966-1676-89-2

До номера увійшли статті Максима Розмного «Завдання політики ідентичності в Україні», Петра Вознюка «Державна політика злагоди у глибоко розділених суспільствах», Андрія Дацюка «Політичні чинники московської агресії проти України», Юрія Каганова «Мова та ідеологія: радянська уніфікація VS українська ідентичність», Юлії Павленко «Роль мас-медіа у формуванні суспільної ідеології (інформаційно-психологічний контекст)» та інші.
ЗАМОВИТИ

Катерина Петриченко – провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів Центрального державного архіву зарубіжної україніки, kwita@ukr.net

Чергова доба радикальних змін в українській історії спонукає до пошуку історичних аналогій та привертає увагу до революційних постатей минулого. Серед таких – Данило Ількович Терпило, більше відомий як отаман Зелений. Ким він був? Що зробив для народу, який, щоб увічнити пам’ять про свого героя, навіть склав про нього думу [1], чим так не сподобався радянській владі, яка впродовж усього часу висвітлювала його постать тільки в чорних тонах? Читати далі »

Павло Сацький – кандидат історичних наук, доцент кафедри політичної історії Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана, pavangard@i.ua

Після завершення Першої світової війни у країнах Європи формується принципово новий суспільний устрій. Мільйони громадян цих держав, мобілізованих до лав армій, отримали вагомий аргумент вимагати права на врахування їхньої волі в державній політиці. Тому саме у такій найбільш масштабній для свого часу війні виникли передумови становлення громадянського суспільства. Читати далі »

Павло Сацький – кандидат історичних наук, доцент кафедри політичної історії Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана, pavangard@i.ua

Виявляючи характерні закономірності господарської і соціальної організації людських спільнот протягом їх багатотисячолітньої історії, ми виробляємо універсальну модель динаміки розвитку людських цивілізацій, для системного дослідження якої застосовуємо методи природничих наук. Висуваючи версії у процесі вироблення робочих гіпотез соціальних моделей цивілізаційної динаміки людства, слід брати до уваги напрацювання ряду провідних науковців природничих і технічних спеціальностей. Читати далі »

Андрій Дацюк – кандидат політичних наук, доцент кафедри глобалістики, євроінтеграції та управління національною безпекою Національної академії державного управління при Президентові України, dapolit@ukr.net

14 квітня 2014 року виконувач обов’язків Президента України Олександр Турчинов підписав указ № 405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України». Розпочалась антитерористична операція, яка триває вже понад рік і по праву може вважатися найтривалішою в історії операцією з протидії тероризмові. Звісно, лише у тому випадку, якщо це насправді АТО. Бойові дії чергуються з переговорами, тисячами гинуть люди, а підконтрольні промосковським сепаратистам території Донбасу перетворюються на зону гуманітарної та екологічної катастрофи. Читати далі »

Валентин Гайдай – історик, аспірант Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, feodalizm515@ukr.net

Говорячи про стратегічну доцільність європейського вибору, слід обговорити питання цивілізаційної ідентичності та геостратегічних умов існування нації, наявність ресурсного і часового потенціалу для розвитку у визначеному напрямку, готовність українського суспільства органічно прийняти ідею європейської інтеграції не лише на рівні чергових обіцянок далекого «світлого майбутнього», задля досягнення якого нинішнім поколінням слід жертвувати своїм сучасним заради примарного щастя поколінь прийдешніх, а з погляду реалістичної програми бажаних орієнтирів, проекту близької перспективи. Саме це відрізняє утопічні мрії без наявних соціальних механізмів реалізації від реалістичних планів [4]. Читати далі »

Валентин Гайдай – історик, аспірант Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, feodalizm515@ukr.net

Проголошення незалежності України відкрило широкі можливості перед українською нацією на шляху до міжнародного утвердження. Саме тому предметом підвищеного інтересу широких кіл наукової громадськості та суспільства стала зовнішня політика держави, механізми її вироблення, принципи та форми реалізації. Багатий досвід дипломатичної діяльності України в різні періоди її розвитку став предметом аналізу як окремих дослідників, так і наукових інституцій та центрів. За період незалежності з’явилася низка праць, присвячених цій проблематиці. Зовнішня політика поступово перетворилася зі сфери діяльності вузького кола фахівців дипломатів та міжнародників на напрям ґрунтовних наукових досліджень й дисципліну у вищих навчальних закладах. Читати далі »

Валерій Колюх – кандидат політичних наук, доцент кафедри політичних наук Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

Серед ідеологічних засад сучасних демократичних держав чільне місце належить принципу народного суверенітету та політичного представництва. Саме ідеї якнайповнішої репрезентації численних соціально-групових інтересів підпорядковані всі політико-інституційні структури світових демократій. Однією з історично найбільш усталених форм забезпечення представництва інтересів на рівні прийняття загальносуспільних рішень є наявність другої (але при цьому, як правило, формально чи реально «верхньої») палати парламенту. Читати далі »

(Рец. на: Турченко Ф. Г. ГКЧП і проголошення незалежності України: погляд із Запоріжжя. – Запоріжжя: Просвіта, 2011. – 132 с. – Наклад 300 прим.).

Світлана Іваницька – кандидат історичних наук, доцент (м. Запоріжжя), isvetlana@hotmail.com

«Ні про яку іншу подію сучасної історії стільки не говорилося, як про події в Москві 19–21 серпня 1991 р., ні про яку іншу стільки не писалося, ніяка інша так не досліджувалася. Дія розгорталася на очах всього світу. Телебачення цілодобово вело пряму трансляцію. Сотні журналістів повідомляли про події в найменших подробицях. Багато з тих, хто виступав у них на першому і другому планах, згодом посилалися на них. Судові розслідування і свідчення очевидців намагалися пролити світло на закулісну сторону подій. Звичайно, і досі ще залишаються темні плями, але вони відносяться більше до деталей, ніж до суті того, що сталося», – відзначає в своїй книзі «От СССР к России» італійський історик Джузеппе Боффа [1]. Читати далі »

Іван Коломієць – маґістрант Києво-Могилянської академії, vanjakolomijets@gmail.com

1. Прийняте в т. зв. «цивілізованих країнах» (а насправді – переважно в колишніх метрополіях) розрізнення на панівну мову і мови етнічних меншостей в Україні – не правочинне.
2. Україна є постколоніальною державою, – відповідно, в ній ситуація є складнішою: є мова етносу, який дав назву цій країні, є мови національних меншостей і є колишня імперська мова – мова колишньої імперської метрополії. Читати далі »