RSS FEED
Наш банер
НАШІ друзі
Статистика
Besucherzahler mail order russian
счетчик посещений

Категорія ‘Геополітика і стратегічний аналіз’

Олександр ФЕДОРЕНКО. ІДЕОЛОГІЧНИЙ ДИСКУРС УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: МІЖ АСИМЕТРІЄЮ ТА ҐЛОКАЛІЗАЦІЄЮ?

Олександр Федоренко – історик, дослідник геополітичної проблематики; fedorenko2000@ukr.net

Одним із основних викликів перед людством в сучасному глобалізованому світі є ущільнення політичного простору планети завдяки розвитку нових інформаційних та промислових технологій, модернізації та інтенсифікації комунікативних засобів взаємозв’язків. Різноманітні дискурси, що відбивають тенденції глобалізації та інтеграції, дають змогу розглядати в різних контекстах практику політичних процесів у новітньому українському суспільстві. Читати далі »

Максим РОЗУМНИЙ. Завдання політики ідентичності в Україні

Максим Розумний – доктор політичних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу розвитку політичної системи Національного інституту стратегічних досліджень; rozum@ukr.net

Складність проблеми ідентичності, що не може бути сьогодні в Україні кардинально розв’язана без суттєвих втрат для громадського спокою і стабільності держави, спонукає деяких спостерігачів відмовитися від її постановки в принциповій і гостроактуальній площині. Такий підхід є, вочевидь, реакцією на надмірну політизацію даної проблеми впродовж останніх років. Натомість пропонується на певний час відмовитися від ідеологічного протистояння і зосередити увагу держави і громадськості на вирішенні прагматичних завдань державного будівництва. Читати далі »

Павло САЦЬКИЙ. У ПОШУКУ УНІВЕРСАЛЬНОЇ МОДЕЛІ АНАЛІЗУ ДИНАМІКИ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

Павло Сацький – кандидат історичних наук, доцент кафедри політичної історії Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана, pavangard@i.ua

Виявляючи характерні закономірності господарської і соціальної організації людських спільнот протягом їх багатотисячолітньої історії, ми виробляємо універсальну модель динаміки розвитку людських цивілізацій, для системного дослідження якої застосовуємо методи природничих наук. Висуваючи версії у процесі вироблення робочих гіпотез соціальних моделей цивілізаційної динаміки людства, слід брати до уваги напрацювання ряду провідних науковців природничих і технічних спеціальностей. Читати далі »

Андрій ДАЦЮК. ВІЙНА ПІД НАЗВОЮ «АТО»

Андрій Дацюк – кандидат політичних наук, доцент кафедри глобалістики, євроінтеграції та управління національною безпекою Національної академії державного управління при Президентові України, dapolit@ukr.net

14 квітня 2014 року виконувач обов’язків Президента України Олександр Турчинов підписав указ № 405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України». Розпочалась антитерористична операція, яка триває вже понад рік і по праву може вважатися найтривалішою в історії операцією з протидії тероризмові. Звісно, лише у тому випадку, якщо це насправді АТО. Бойові дії чергуються з переговорами, тисячами гинуть люди, а підконтрольні промосковським сепаратистам території Донбасу перетворюються на зону гуманітарної та екологічної катастрофи. Читати далі »

Дмитро ДУМАНСЬКИЙ. ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНА БОРОТЬБА І ПОЛІТИЧНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ: УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ

Дмитро  ДУМАНСЬКИЙ – політолог, експерт аналітичної  групи «Рубікон»

Унікальність  географічного розташування нашої  країни завжди робила її полем реалізації найрізноманітніших цивілізаційних проектів. Україна є об’єктом інтересів багатьох розвинутих держав, що обумовлює велику вірогідність розгортання на її території найрізноманітніших (й вкрай небезпечних) сценаріїв інформаційно-психологічного протиборства.

У добу глобалізації та інформатизації іноземний тиск на наше суспільство  закономірно посилюється, набуваючи  дедалі багатоманітніших форм – від  «м’якої» інформаційної обробки  масової свідомості до залаштункового лобіювання у сфері державної  політики й управління. Причому слід зазначити, що й власне лобістська діяльність як політичне явище у сучасних умовах поступово позбувається свого суто кулуарного виміру, набуваючи натомість усе більш комплексного характеру, спрямовуючись, зокрема, на пошук підтримки не лише з боку представницької влади, а й з боку політичних партій, бюрократії і громадських установ, а також громадськості загалом через посередництво мас-медіа. Тобто, у цьому випадку ми так само маємо справу із цілеспрямованим інформаційно-психологічним впливом на все суспільство [1]. Читати далі »

Дмитро ДУМАНСЬКИЙ. ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНА БОРОТЬБА ЯК СИСТЕМНИЙ ВИКЛИК СУЧАСНОСТІ

Дмитро  ДУМАНСЬКИЙ – політолог, експерт аналітичної  групи «Рубікон»

Глобальна конкуренція є однією із необхідних і визначальних характеристик світу, де наявна багатоманітність, де окремі людські спільноти «… по-різному дивляться на відносини між Богом та людиною, індивідом та групою, громадянином та державою, батьками та дітьми, чоловіком та жінкою, мають різні уявлення щодо співвідносної значущості прав та обов’язків, свободи та примусу, рівності та ієрархії» [1]. Бажання посісти вищу сходинку в глобальній ієрархії часто веде до використання силових методів у змаганні за першість.

Багатовимірність  будь-якої боротьби як силової взаємодії  зумовлюється насамперед різноплановістю самого феномену сили. Наприклад, відомий американський дослідник Марк Амстутц, як і абсолютна більшість сучасних фахівців, аж ніяк не ототожнює силу із простим фізичним примусом, вказуючи чотири найважливіші її елементи. По-перше, це вплив, що розуміється як здатність особистості чи інституту за допомогою умовлянь, пропаганди, маніпуляцій, переконань тощо домогтися від іншої особи або групи бажаної поведінки. По-друге, це авторитет як спроможність особистості чи інституту забезпечити слухняність без застосування насильства. По-третє, – влада як здатність впливати на поведінку людей через погрозу примусу. І, нарешті, власне сила, або використання примусу як такого. Причому, американський теоретик вважає силовий тиск (зокрема, той-таки маніпулятивний вплив) загалом небажаним, хоча й жодним чином не демонізує його [2]. Читати далі »

Олександр ФЕДОРЕНКО. ФОРМУВАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ МОДЕЛІ ГЕОПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ В УКРАЇНСЬКІЙ ПОЛІТИЧНІЙ ДУМЦІ КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ

Олександр Федоренко – науковий співробітник сектору  геополітичних досліджень Національного науково-дослідного інституту українознавства. 38 років, освіта  – історичний  факультет НПУ  ім. М. П. Драгоманова.

У європейській та світовій науковій думці  дослідницькі традиції ідентифікації  політичних процесів із природними явищами  та осмислення особливостей їх взаємозв’язку  закладено ще в політичних вченнях античних та середньовічних мислителів (Платона, Аристотеля, Цицерона, Мак’явеллі тощо). Конкретні природно-територіальні умови на певному етапі історичного розвитку зумовлювали конкретні способи, засоби та методи реалізації владних повноважень політичних суб’єктів щодо формування умов розбудови  елементів соціально-політичної структури суспільства.

Соціально-історичні  зміни у світовому просторі наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття спричинили постання різних тенденцій  та напрямів розвитку суспільства в європейських державах. За таких обставин відбувається виокремлення політичної науки в самостійну ідейно-теоретичну і предметну сферу дослідження проблемних аспектів політики держав та осмислення окремих та специфічних для національних спільнот суспільно-політичних проблем.

Виходячи  з історичних знань про політику, слід зазначити, що остання є передусім  організацією сформованого на конкретній території під впливом географічних факторів суспільства, яке, своєю чергою, формує владні структури держави. Зміст політики знаходить свій вираз у її цілях і цінностях на території конкретного суспільства, де поширюється його історично зумовлене політичне життя або здійснюється його політичний вплив. Читати далі »

Василь МОКАН. ЧИННИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИБОРЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УКРАЇНІ

Василь  МОКАН – політолог, незалежний дослідник

Як  і в усьому світі, в Україні  відбувається активний процес технологізації сфер людської життєдіяльності. Не становить  винятку й розвиток політичних процесів, зокрема такої їх важливого складника, як проведення виборів. Поступово на зміну аматорству під час проведення виборчих кампаній приходить професійний, системний підхід із залученням відповідних фахівців та новітніх досягнень у сфері виборчих технологій.

Вибір технологій, ефективність їх застосування багато в чому залежать від характеру виборчого процесу, його перебігу і результатів виборів. В умовах багатопартійності, розшарування і поляризації українського суспільства надзвичайно актуальним завданням є ефективна організація виборчих кампаній. Реалії сучасного політичного процесу, потреба у розробці наукової основи проведення виборчих кампаній, ефективного впливу на електорат зумовили появу низки теоретичних досліджень з політичних технологій.

Загальною особливістю досліджень ринку виборчих технологій в Україні є їх описовий характер, що зводиться до звичайного кількісного опису технологічних прийомів, використаних протягом тієї чи іншої виборчої кампанії. Водночас для вітчизняної науки більш актуальним є саме якісний аналіз виборчих технологій, виведення певних закономірностей і чинників ефективності їх застосування. Читати далі »

Олексій КУЗЬМУК. «УКРАЇНСЬКІ» МІФИ СУЧАСНОЇ РОСІЇ

Олексій Кузьмук — кандидат історичних наук, незалежний дослідник

Крах  радянської ідеології і проголошення незалежності республіками СРСР зумовили необхідність легітимізації новопосталих держав. Розпочалося «привласнення» національних історичних наративів, формування нових національних ідентичностей на противагу колишній «радянській людині». В Україні нагальним питанням стала деконструкція імперсько-радянського міфу «східнослов’янської єдності», активізувалися дослідження «білих плям» історії (Визвольні змагання, Голодомори, Друга світова війна тощо).

Росіяни також опинилися у незвичній  для себе ситуації, коли необхідно  вести пошук власної національної ідентичності, яка б замінила міф  про «старшого брата» інших народів Радянського Союзу. Деякі російські журналісти та науковці говорять про кризу російської ідентичності, необхідність пошуку «нового себе» аби дати відсіч ворогам, консолідувати націю і завадити занепадові Росії [6]. Згідно з соціологічним опитуванням, проведеним Аналітичним центром Юрія Левади у 2009 р., 60 % росіян відчувають ностальгію за  колишнім СРСР. Росіяни болісно сприймають розпад Радянського Союзу і створення незалежної Української держави. Тривалий процес русифікації, проживання у складі однієї держави зумовили розмитість мовно-культурного бар’єру між двома народами. Відтак, росіяни ідентифікують українців як «своїх». Поява окремої української держави викликає у росіян здебільшого подив і нерозуміння. Проти України ведеться пропагандистська ідеологічна війна, яка знаходить підтримку як у самій Росії, так і серед певної частини українського суспільства.

Зважаючи  на хворобливу драматизацію відокремлення  України від Росії, посилення  у московського керівництва неоімперських  амбіцій, прагнення контролювати втрачені території, Україна постає перед загрозою самого свого існування як незалежної держави. Серед важелів тиску на вітчизняний загал особливе місце посідають антиукраїнські історико-ідеологічні міфологеми. Причому, протягом останніх років відбулася модернізація основних російсько-імперських та радянських міфологічних стереотипів. Відновлений імперський міф став основою сучасної російської державницької ідеології. Україна своїм існуванням підважує міф про «братерську любов і дружбу трьох східнослов’янських народів», а також кидає виклик своїй колишній метрополії — Москві. Одним із головних російських міфів є твердження, що Росія перебуває у ворожому оточенні, в усіх негараздах винуваті недруги з Заходу. Місія Росії полягає у тому, щоби протистояти ворогам. Цей міф має тривалу історію, будучи остаточно оформленим ще у ХІХ ст. у відомій праці Ніколая Данилевського «Росія та Європа» [3], яка неодноразово перевидавалася. Читати далі »

Петро ВОЗНЮК. ІСЛАМСЬКИЙ ВЕКТОР УКРАЇНИ

Петро ВОЗНЮК – політолог, головний редактор альманаху  «Молода нація», експерт  аналітичної групи  «Рубікон»

Поки  Україна є полем значною мірою удаваної боротьби Росії та Заходу, на її теренах готується рішуче заявити про себе новий гравець – мусульманський світ. Попри свою нинішню національно-державну розпорошеність, він виявляє дедалі більше ознак консолідації й геополітичної активності. Водночас, більшість вітчизняних експертів, ніби змовившись, знову обговорює тільки два варіанти цивілізаційного позиціонування нашої країни – східний («євразійський», фактично – промосковський) і західний («євроатлантичний»). Скласти ж уявлення про величезний світ ісламського Півдня, що починається по суті вже у Криму, можна радше почитавши праці таких класиків українського гуманітарного знання, як Юрій Липа, Степан Рудницький чи Агатангел Кримський, аніж розвідки сучасних київських інтелектуалів…

Ідеологія наступу

Один  із найодіозніших ісламських лідерів  – президент Ірану Махмуд Ахмадінеджад – не втомлюється анонсувати настання глобального тріумфу релігії Пророка ще до кінця ХХІ ст. Звісно, до таких тверджень можна ставитися скептично, проте найбільшою помилкою було б не зважати на факт наявності в ісламі простого й водночас вичерпного обґрунтування ідеї експансіонізму. Не секрет, що відповідно до «істинно мусульманського» світогляду вся ойкумена поділяється на «дар аль-іслам» («оселю ісламу») – країни, де вже панує «істинна віра», і «дар аль-харб» («простір війни») – землі та народи, які ще треба до неї навернути. Читати далі »